позначка

-и, ж.

1) Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. || Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю. || Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на одязі, білизні і т. ін. || У документі – запис, штамп і т. ін., які засвідчують, встановлюють що-небудь. || Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.

••

Ве́ксельна по́значка — один із реквізитів переказного векселя – включене до тексту найменування "вексель".

Грамати́чна (стилісти́чна) по́значка — у словнику – спеціальна словесна вказівка, що містить граматичну або стилістичну характеристику певного слова.

2) спец. Цифрове позначення висоти місцевості над рівнем моря або якої-небудь споруди над умовним рівнем.